Вы можете получить дополнительную информацию для профиля Виктора Закрижевского, такую как фотографии, список друзей, список подписок на группы и сообщества, которая будет загружена из различных социальных сетей. Если указанная информация представляет для вас интерес, нажмите кнопку "Обновить профиль".
Обновить| Музыка: | |
| Фильмы: | |
| ТВ передачи: | |
| Игры: | |
| Книги: | |
| Интересы: | |
| О себе: | Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року у селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині село Звенигородського району Черкаської області) в закріпаченій селянській родині Григорія Івановича Шевченка та Катерини Якімівни Бойко козацького походження. Згідно з родинними переказами його діди і прадіди козакували, служили у Війську Запорізькому, брали участь у визвольних війнах і повстаннях, які відбувалися на Україні XVII—XVIII ст. Ці повстання були жорстоко придушені і нормальне суспільне життя у регіоні Черкащини, Полтавщини, Київщини, Чернігівщини на тривалі роки було порушене. Основна частина місцевого населення була закріпачена і зубожіла. Саме такі нелюдські умови стають середовищем для формування сильних і непересічних особистостей, що присвячують життя боротьбі за кращу долю свого народу. Одним з таких людей для українського народу у той важкий час без сумніву став Тарас Шевченко. Сім’я Тараса на чолі з батьком Григорієм Івановичем Шевченком повернулася до села Кирилівки, Звенигородського повіту, на Київщині, звідки був родом Григорій Іванович[ . Дитячі роки Тараса проходять у цьому селі. 12 травня (24 травня за новим стилем) 1816 року народилася Тарасова сестра Ярина . 26 січня (7 лютого за новим стилем) 1819 року народилася Тарасова сестра Марія . Був такий випадок, коли малий Тарас пішов шукати «залізні стовпи», що «підпирають» небо, і заблудився в полі. Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли в Кирилівку . 8 березня (20 березня за новим стилем) 1821 року народився Тарасів брат Йосип [7]. Восени 1822 року Тарас Шевченко починає вчитися грамоти у місцевого дяка Совгиря[8]. Знайомиться з творами Г. Сковороди. В період 1822-1828 років намалював «Коні. Солдати» (картина не знайдена) [9]. Рано втративши матір (20 серпня (1 вересня) 1823 року), яка померла від тяжкої праці й злиднів, залишивши сиротами шестеро дітей[10], він з дитинства зазнав багато горя і знущань. 7 жовтня (19 жовтня) 1823 року Тарасів батько одружується вдруге з удовою Оксаною Терещенко, в якої вже було троє дітей[11]. 22 червня (4 липня) 1824 року народилася Тарасова сестра Марія — від другого шлюбу Григорія Івановича[12]. Тарас чумакує з батьком. Буває в Звенигородці, Умані, Єлисаветграді (тепер Кіровоград)[13]. 21 березня (2 квітня) 1825 року від тяжкої праці на панщині помер Тарасів батько — Григорій Іванович Шевченко[14]. Залишившись без сиротою, Тарас іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва[15]. Як «школяр-попихач» носить воду, опалює школу, обслуговує дяка, читає псалтир над померлими, продовжує навчання [16]. Під час навчання Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури. Не витерпівши знущань дяка П. Богорського, Тарас тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра[17]. І знаходить, відчуваючи великий потяг до живопису, кілька днів наймитує і «вчиться» малярству у диякона Єфрема (м. Лисянка, Звенигородського повіту, на Київщині) [18]. Також мав учителів-малярів із села Стеблева, Канівського повіту, на Київщині[19] та із села Тарасівки, Звенигородського повіту, на Київщині[20]. 1827 року пасе громадську отару овець у с. Кирилівці. Зустрічається з Оксаною Коваленко, подругою дитинства, яку не раз згадує у своїх творах. Саме їй присвячено вступ до поеми «Мар’яна-черниця» [21]. Наймитуючи у кирилівського попа Г. Кошиці, Тарас буває в м. Богуславі (куди возив поповича до школи і на продаж яблука та сливи). В цей же час їздив на базари до містечок Буртів і Шполи [22]. 1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану (Звенигородського повіту на Київщині), куди він пішов за дозволом, щоб вчитися у хлипнівського маляра [23]. Коли Тарасові минуло 14 років, помер В. Енгельгардт і село Кирилівка стала власністю його сина П. Енгельгардта[24], Шевченка ж зробили дворовим слугою нового поміщика в маєтку Вільшані. Одного разу 6 грудня (18 грудня) 1829 року поміщик Павло Васильович |
| Деятельность: | |
| Владение языками: | Русский, Аҧсшәа, অসমীয়া, Baip‧ngvp‧zix |
| Политические взгляды: | |
| Религия и мировоззрение: | |
| Отношение к алкоголю: | |
| Отношение к курению: | |
| Главное в людях: | |
| Главное в жизни: | |
| Любимые цитаты: | |
| Источники вдохновения: | М |
| Мобильный телефон: | нет данных |
| Домашний телефон: | нет данных |
| Skype: | lzakryzhevska1 |
| нет данных | |
| нет данных |
| нет данных | |
| ВКонтакте | d1vis |
| Одноклассники | нет данных |
| @ Мой Мир | нет данных |
| YouTube | нет данных |





Представленная здесь информация получена из общедоступного открытого источника.
Сайт не несет ответственность за достоверность и актуальность данной информации.
Если вы Виктор Закрижевский или являетесь его/её законным представителем, вы можете удалить эту страницу.












Введите фамилию для поиска или воспользуйтесь формой расширенного поиска.