Український Простір

Гірко плаче Україна -
Рідна матінка моя.
Знов прийшла скрутна година
Від сусіда москаля.

Знов бандити біля хати
Топчуть землю за вікном -
Божевільні супостати
Із кривавим батогом.

Скільки їх у нашім краї
Розбрелося по містах,
Скільки злоби в них палає,
Скільки люті у серцях.

Хочуть волю відібрати,
Щоб зріклися ми мети,
Хочуть бити і вбивати.
Й так по Світу далі йти…

Люба ненько Україно,
Ти не плач і не журись.
Ми не станем на коліна
Перед катом, як колись.

Ми свої розправим плечі,
Ті кайдани порвемо
І в суцільній порожнечі
Скинем ворога ярмо.

І всміхнеться Україна,
Мов маленьке янголя
Незалежна і Єдина,
Як уся її земля.

© Сергій Дроботенко